Розірвання шлюбу онлайн – міф чи реальність. У цій статті ви нарешті отримаєте відповідь та дізнаєтесь, чи можливо розірвати шлюб онлайн. Чи можливо розлучитись без особистої фізичної присутності в суді. Чи можливо розлучитись онлайн через відділ РАЦС та як це зробити. Ви дізнаєтесь про підводні камені які бувають при розірванні шлюбу, та про секретні лайфхаки, які допоможуть уникнути судової тяганини при розлученні.

Адвокати з розірвання шлюбу онлайн

Адвокати Розлучення онлайн надають послуги з розірвання шлюбу, поділу майна, стягнення аліментів, спадкування та у інших справах з цієї категорії у всіх судах України. Якщо самостійно займатись процедурою розлучення немає часу чи бажання, то – залишіть заявку в чаті на сайті.
До речі, Розлучення онлайн, надає послуги своїм клієнтам, які на даний перебувають за кордоном і через пандемію чи з інших причин не можуть приїхати в Україну.
Тепер перейдемо власне до нашої теми: розірвання шлюбу онлайн це все таки міф чи реальність. Як найкраще і максимально ефективно діяти щоб розірвати шлюб швидко, а також як розірвати шлюб без допомоги адвоката, тобто самостійно.

Допомога адвоката при розлученні онлайн
Інфографіка

Розірвання шлюбу онлайн через відділ РАЦС

Спочатку розглянемо варіант розірвання шлюбу онлайн через відділ РАЦС. Відразу скажу, що сервіс від Міністерства юстиції, який пропонує розлучення онлайн, дає можливість лише подати документи на розлучення. Однак, для того щоб зареєструвати розірвання шлюбу, все-одно, потрібно прийти особисто у відділ РАЦС.
Для того щоб розлучитись через РАЦС у подружжя має бути спільна згода на розірвання шлюбу та немає бути спільних дітей. Подати заяву на розлучення через відділ РАЦС можна через спеціально створений сервіс від Міністерства юстиції України.


Для реєстрації на цьому веб-порталі вам знадобиться електронна пошта. На цю пошту, після реєстрації, ви отримаєте доступ до особистого електронного кабінету, де власне і можна буде сформувати заяву на розІрвання шлюбу онлайн.
Після входу в кабінет слід вибрати розділ – заява про державну реєстрацію розірвання шлюбу, натиснути кнопку Подати заяву, після чого, обрати вид заяви, а саме “заява про розірвання шлюбу подружжя, яке немає дітей”. Далі, ви можете вибрати будь який відділ реєстрації актів цивільного стану для реєстрації заяви на розлучення онлайн, а також, дату.

як подати заяву на розірвання шлюбу онлайн
Важливо запам’ятати, що дата відвідування відділу РАЦС, яку ви обираєте, має бути не раніше ніж через місяць після дати заповнення і подання цієї заяви онлайн. Тому, що за законом реєстрація розірвання шлюбу відбувається не раніше ніж через місяць після подання заяви до РАЦСу.
Далі слід уважно та без помилок заповнити персональні дані та додати скан-копії свідоцтва про шлюб та паспортних документів обох з подружжя.
Коли всі персональні дані заповнені, а скан-копії додані та завантажені, кожен з подружжя має підписати таку заяву своїм електронним цифровим підписом.

Використання електронного цифрового підпису для розірвання шлюбу

Електронний цифровий підпис можна зробити онлайн при наявності банківської карти від Приватбанку, через банківський сервіс Приват24. Це займе п’ять хвилин Вашого часу і жодних проблем не викличе. Якщо не розберетесь самостійно, зателефонуйте на гарячу лінію в Приватбанк і вам там допоможуть це зробити.
Чому важливо поставити електронний підпис на заяві, яку ви подаєте. Тому що якщо надіслати заяву без електронного підпису, то вам потрібно буде з’явитись особисто у відділ РАЦС двічі – перший раз для підписання вашої заяви, яку ви подали онлайн, а вдруге – для реєстрації розірвання шлюбу. Якщо ж заяву підписано електронним цифровим підписом, то зявитись в РАЦС потрібно буде не два рази, а лише один.

онлайн підпис заяви на розірвання шлюбу
Тобто розлучення онлайн через відділ РАЦС це швидше міф ніж реальність. Оскільки, у будь-якому випадку, прийти до відділу РАЦС хоча б один раз, але буде потрібно.
Тепер пропоную перейти до важливого питання, яке вас цікавить, а саме, чи можливо розлучитись через суд самостійно онлайн без допомоги адвоката, тобто взагалі без відвідування судових засідань.

Розірвання шлюбу онлайн через суд

Розірвання шлюбу онлайн через суд цілком можливо, але як уникнути проблем, які можуть виникати при розлученні саме через суд.
Ви вже знаєте, що розірвання шлюбу онлайн через РАЦС це є насправді міф – оскільки, в будь-якому випадку, з’являтися до відділу РАЦС буде потрібно. Зовсім інша історія при розірванні шлюбу через суд. Якщо правильно оформити та подати всі документи, а також постійно слідкувати за станом розгляду вашої справи в суді через веб-портал Судової влади то розлучення через суд без особистої участі це цілком реально.
Зараз я детально розповім вам як самостійно розірвати шлюб онлайн, тобто без присутності в суді, починаючи від подання позовної заяви, закінчуючи отриманням рішення суду про розірвання шлюбу.

Подання позовної заяви на розірвання шлюбу онлайн

Важливо пам’ятати, що розірвати шлюб без участі в суді можна, при умові, що у вас немає жодних майнових претензій чи майнового спору з відповідачем. Якщо ж такий спір є, то я рекомендую подавати окремий позов про поділ майна подружжя та для цього обов’язково наймати адвоката.
Розірвання шлюбу онлайн починається з подання позовної заяви до суду. Тому, перше, що потрібно зробити для розлучення онлайн це підготувати позовну заяву.
Позовна заява має бути оформлена у відповідності до вимог Цивільного-процесуального кодексу України. У мережі інтернет можна знайти різні платні сервіси, це веб-сторінки або чат-боти, які пропонують вам підготувати таку позовну заяву. Тобто ви вносите свої дані у спеціальні форми, далі ці форми обробляються, підставляються у вже готовий шаблон позовної заяви та така заява надсилається вам на електронну пошту, а також надсилається інструкція про те, як подати цей позов до суду.

Сервіси для розірвання шлюбу онлайн

Я особисто би не рекомендував користуватись такими сервісами, оскільки, до мене приходять клієнти, яким суди залишають такі позовні заяви без руху та навіть без розгляду.
Так може відбуватись тому, що при заповненні анкетних даних чи іншої інформації, необхідної для формування позову клієнт робить описку у назві вулиці або назві органу, який реєстрував шлюб і автоматично така помилка потрапляє у позовну заяву, а потім і до суду. Фактично така позовна заява є оформлена з суттєвими недоліками. Дуже добре, якщо суд дасть можливість усунути такі недоліки, або поверне заяву, гірше коли суд виносить рішення, і вже в рішенні ви бачите, що там є описка чи неточність. Цю проблему виправити вже важче.
Для того щоб гарантовано підготувати якісну позовну заяву краще все-таки звернутись до адвоката, оплатити лише за підготовку позовної заяви, отримати консультацію про подальші дії. Ви будете мати контакт цього адвоката для того щоб, у разі чого, було до кого звернутись за допомогою.
До речі, спеціально для підписників ютуб каналу Блог юриста, у нас є спеціальна пропозиція про яку ви дізнаєтесь, якщо переглянете це відео та підришетесь на канал Блог Юриста.

Знижки для клієнтів Розлучення онлайн

Крім того, для клієнтів Розлучення Онлайн діє постійна знижка у розмірі двадцяти відсотків на інші юридичні послуги у сфері сімейних відносин. Тобто якщо ви замовили в нас підготовку позову, то ви маєте право на отримання двадцятивідсоткової знижки на інші послуги Розлучення Онлайн, не лише на підготовку інших позовних заяв, але й у тому числі і на представництво ваших інтересів в суді.

Розгляд справи про розірвання шлюбу в суді

Отже, перший етап позаду, ви подали позовну заяву до суду. Тепер, слід дочекатись призначення справи до розгляду та подавати клопотання про розгляд справи без вашої участі в суді або клопотання про участь в режимі відеоконференції.
Для того, щоб дізнатись хто розглядатиме вашу справу та чи призначена вона до розгляду слід скористатись веб-порталом Судової влади України.
На цьому порталі вам слід буде обрати назву суду до якого ви подали позовну заяву, вказати дату подання заяви та ваше прізвище та натиснути пошук. Якщо ваша справа вже призначена до розгляду, то в колонці стадія розгляду буде стояти дата судового засідання у вашій справі.

Інформація по справі
Зображення

Повідомляю, що в залежності від конкретного суду та судді, час протягом, якого ця інформація з’являється в реєстрі може суттєво відрізнятись: від декількох днів до декількох тижнів. Тому, рекомендую вам запастись терпінням. Якщо ж інформації про призначення справи до розгляду немає протягом місяця – а розлучитись потрібно терміново, то у таких випадках, я рекомендую писати запит на ім’я судді, або навіть скаргу.

Участь в судових засіданнях у справі про розірвання шлюбу онлайн

Якщо інформація про те, хто розглядає справу вже є, також є інформація про дату судового засідання – у вас є два варіанти дій:

  1. подати клопотання про розгляд справи без вашої участі в суді. Рекомендую його використовувати, якщо відповідач не заперечує проти розлучення;
  2. подати клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використання системи відеозв’язку EASY CON COURT.

Перевагою системи EASY CON COURT, або “ІЗІКОН” є те, що ви можете взяти участь у судовому засіданні з будь-якої точки планети де є Інтернет. Для того щоб зареєструватись у цій системі потрібен електронний цифровий підпис. Як його зробити, я розповідав раніше.
Таким чином, маючи комп’ютер та доступ до інтернету ви можете взяти участь у вашій справі в режимі онлайн. І це дійсно проривне рішення, яке дозволить вам зекономити багато часу.
Зразки обидвох клопотань, про розгляд справи без Вашої участі та щодо розгляду справи в режимі відеоконференції є у нас на веб-сайті де ви можете їх безкоштовно завантажити. Або якщо ви скористались нашими послугами з підготовки позову, то ви отримали такі клопотання вже готові.

Строк на примирення при розірванні шлюбу

Якщо ви вирішили взяти участь у справі, то під час судового розгляду вам слід бути готовим до того, що суд може запропонувати вам строк на примирення. Такий строк, суд переважно встановлює від двох до шести місяців, але лише у тому випадку, якщо інший з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу та хоче примирення. Ви маєте право заперечити щодо тривалості строку на примирення, особливо якщо у вас в планах створити іншу сім’ю. Суд враховує ваші аргументи та відповідно визначає строк на примирення. Такий строк суд вправі визначати лише раз, і якщо після завершення цього строку сторони не примирились і наполягають на розірвання шлюбу – суд виносить рішення про розлучення.

Як отримати рішення суду про розірвання шлюбу

Рішення суду є документом, який підтверджує розірвання шлюбу. Свідоцтво про розірвання шлюбу, якщо шлюб було розірвано судом не видається. Таке рішення може бути оскаржене протягом тридцяти календарних днів до апеляційного суду. Якщо рішення не оскаржувалось, то воно набирає чинності та для того щоб його отримати, вам слід надіслати відповідну заяву до суду.
Надсилати таку заяву я рекомендую через двадцять п’ять днів після винесення рішення про розірвання шлюбу. Також бувають й інші підстави припинення шлюбу.

Зразок заяви для розірвання шлюбу онлайн

Зразки всіх документів для розірвання шлюбу, про які йшлося вище, а саме зразок заяви на розірвання шлюбу, клопотання про розгляд справи без участі, заява на отримання рішення суду та інші документи, є на веб сайті Розлучення онлайн в розділі Зразки заяв. Також там ви знайдете посилання на інші статті, а саме з розірвання шлюбу з іноземцем, розлучення за згодою сторін, розлучення через відділ РАЦС та інші.
Тому, можете сміливо переходити за цими посиланнями та використовувати зразки документів які там розміщено. Будь ласка, якщо у вас є запитання з приводу інформації, яку я надав у цій статті – напишіть в коментарях- я всім відповім. Навіть, якщо ви зараз за кордоном, то сміливо можете звертатись – обов’язково допоможу вам вирішити ваші юридичні сімейні питання.

Наскільки ця публікація корисна?

Натисніть на зірку та оцініть!

Середня оцінка 3.5 / 5. Кількість оцінок: 4

Оцінок ще немає. Оцініть першим!

Звільнення від сплати аліментів

Звільнення батьків від обов’язку сплати коштів на дитину

Виходячи з положень законодавства України, поняття звільнення від сплати аліментів дуже розмите. В жодному разі, злісне ухилення від сплати аліментів не може бути підставою для припинення права на утримання чи звільнення від сплати аліментів.

Так, якщо виходити виключно з положень Сімейного кодексу, батьки можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.

Перелік підстав звільнення одного з батьків від обов’язку утримувати дитину:

  • Досягнення дитиною повноліття. У цьому випадку батько звільняється від сплати аліментів, якщо дитина досягла вісімнадцяти років.
  • Якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з батьків. Окрім цього, дохід дитини повинен повністю забезпечувати її потреби. Якщо дохід дитини зменшився та не забезпечує її потреби, то заінтересована особа (той, з ким проживає дитина) може звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

Проте, зазвичай, коли клієнт звертається із проханням допомогти у питанні звільнення від обов’язку щодо аліментів, то ним не мається на увазі, звільнення як таке.

Правильніше буде говорити про зарахування або заміну виплат аліментів іншою дією здійсненою на користь дитини.

Оскільки, обов’язок батьків щодо утримання дитини є основоположним, то є не багато підстав для цілковитого звільнення особи від такого обов’язку.

Наприклад, батька може бути звільнено від обов’язку по сплаті аліментів у разі оскарження ним батьківства та доведення відсутності кровної спорідненості з малюком. У такому випадку стягнення заборгованості за аліментами теж не буде.

звільнення від сплати аліментів
інфографіка

Припинення права на аліменти

Потрібно відрізняти процедуру звільнення батьків від обов’язку щодо виплати аліментів та припинення обов’язку щодо сплати аліментів. Таким чином, той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно. Припинення шлюбу не припиняє право на отримання аліментів на дитину.

Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов’язку брати участь у додаткових витратах на дитину.

Отже, виходячи з вищезазначеної норми варто розуміти, що припинення права на аліменти на дитину можливе у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно. У свою чергу звільнення від обов’язку щодо виплати аліментів породжується з інших обставин.

Звільнення дітей від обов’язку сплати аліментів на утримання батьків

Законодавством України, передбачено два шляхи сплати дітьми коштів на утримання батьків:

  1. Добровільно;
  2. За рішенням суду.

Проте, якщо діти не хочуть сплачувати аліменти на утримання батьків, то згідно Сімейного кодексу України, їх може бути звільнено за наявності наступних підстав:

  • мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків;
  • мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.

Позовна заява про звільнення від сплати аліментів

Для того, щоб вирішити питання звільнення від сплати аліментів, необхідно звернутись до суду з позовною заявою.

Так, питання звільнення від сплати аліментів регулюється нормами Цивільного процесуального кодексу України, а це означає, що позовна заява має відповідати вимогам, що ним передбачені.

✅ Інструкція для складення позовної заяви.

Крок 1. Вступна частина. Зазначаємо реквізити сторін.
В правому верхньому куті необхідно зазначити: Суд, до якого подається позов, а також його поштову адресу; Найменування та реквізити (поштова адреса, засоби зв’язку та ін.) позивача; Найменування та реквізити відповідача; Найменування та реквізити третіх осіб (в разі їх залучення).

Крок 2. Назва документу
Вказуємо назву документу: Позовна заява про звільнення від обв’язку сплати аліментів.

Крок 3. Описова частина.
В цій частині документу, необхідно детально описати обставини справи. Викласти послідовно та зрозуміло ситуацію яка склалась. Зазначити усі обставини та факти на які посилаєтесь.

Крок 4. Мотивувальна частина.
Одна з найскладніших частин, яку все ж варто довірити юристу. В цій частині необхідно вказати норми законодавства,які регулюють спірні відносини. Врахувати їх актуальність, та чинність на момент подачі позовної заяви. В цій частині варто вказати норми як матеріального так і процесуального права.

Крок 5. Прохальна частина.
Після викладу обставин та норм по справі, зазначаємо, що саме просимо в суду. В нашому випадку: “Прошу звільнити від сплати аліментів ПІП”.

Крок 6. Додатки.
Вказуємо, усі додатки (документи, докази), що будуть подані разом з позовною заявою.

Крок 7. Заключна частина.
Вказуємо дату складення позову, підпис та прізвище з ініціалами позивача.
Пам’ятайте, що позовна заява повинна відповідати вимогам, що передбачені ст. 175 ЦПК України.

Для того щоб отримати зразок позовної заяви про звільнення від сплати аліментів – залиште коментар внизу ⬇️

Наскільки ця публікація корисна?

Натисніть на зірку та оцініть!

Середня оцінка 3.6 / 5. Кількість оцінок: 8

Оцінок ще немає. Оцініть першим!

Договір укладений в інтересах сім’ї

Ознаки договору укладеного в інтересах сім’ї

Під час сімейного життя, обоє з подружжя здійснюють велику кількість правочинів. Так, законом передбачено, що договір укладений в інтересах сім’ї, одним із подружжя, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.

Для застосування вказаної норми необхідна наявність таких ознак:

  1. укладення договору, стороною якого є один з членів подружжя (наприклад, при кредитному, іпотечному договорі);
  2. підтвердження його укладення в інте­ресах сім’ї;
  3. наявність згоди іншого члена подружжя на укладення вказаного договору.

За наявності наведених ознак один з подружжя може претендувати не тільки на певну частку майна, фінансових коштів.

Додатковою умовою яка характеризує договір таким, що укладний в інтересах сім’ї, а отже таким, що породжує право спільної сумісної власності є згода одного з подружжя на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Договір укладений в інтересах сім’ї

Розподіл зобов’язань за договором укладеним в інтересах сім’ї

За загальним правилом, майно, набуте під час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя. Але в чому полягає різниця якщо мова йде не про поділ майна, а про поділ зобов’язання після розлучення. Не слід плутати договір укладений в інтересах сім’ї з шлюбним договором чи договором між чоловіком та дружиною. До речі, шлюбний договір можна визнати недійсним, лише за рішенням суду.

Таким чином, ми можемо визначити кілька основних умов, що є визначальними при вирішенні питання подільності кредиту або іншого зобов’язання:

  1. Кредитний договір повинен бути укладений під час шлюбу.
  2. Чи цей укладено договір в інтересах сім’ї, а не у власних, не пов’язаних із сім’єю, інтересах одного з подружжя.
  3. Чи одержаний кредит використаний в інтересах сім’ї, а не у власних, не пов’язаних із сім’єю, інтересах одного з подружжя.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 27 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» висловив правову позицію, яка полягає в тому, що при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї. Однак, якщо грошові кошти отримані чоловіком чи дружиною для власних потреб, тоді таке боргове зобов’язання розподілу не підлягає.

  1. Поділ кредиту після розлучення
  2. Поділ майна подружжя після розлучення

Наскільки ця публікація корисна?

Натисніть на зірку та оцініть!

Середня оцінка 5 / 5. Кількість оцінок: 1

Оцінок ще немає. Оцініть першим!

Аліменти на утримання дитини

Поняття аліментів

Одним з головних обов’язків батьків є утримання своїх неповнолітніх дітей. Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадку продовження нею навчання – до досягнення 23 років. Таким чином, аліменти на повнолітніх дітей теж стягуються. Аліменти на утримання дитини – це кошти на утримання дитини, які присуджуються за рішенням суду від частини доходу іншої особи, або ж в чітко визначеній сумі.

Також варто пам’ятати, що батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав. Припинення права на утримання відбувається автоматично при досягненні дитиною відповідного віку.

Аліменти на утримання дитини
інфографіка

Призначення та виплата аліментів на утримання дитини

Є два способи стягнення аліментів на утримання дитини.

Батьки можуть між собою домовитися щодо розміру та періодичності сплати аліментів на дитину в добровільному порядку. Дана домовленість може бути усною, але для додаткових гарантій виконання домовленостей батьки дитини можуть укласти між собою нотаріально посвідчений договір про утримання дитини.

Також один із батьків може подати за місцем своєї роботи заяву про відрахування аліментів на дитину у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.
У разі відсутності домовленостей один із батьків може звернутися до суду із заявою про стягнення аліментів.

За рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до статті 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Пам’ятайте, що аліменти на утримання дитини присуджуються рішенням суду з дня пред’явлення позову.

Хто має право розпоряджатися аліментами?

Зверніть увагу, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Той із батьків, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається ними виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Аліменти не можна подарувати, заповідати або іншим чином передати права на них третім особам. Таким чином, уся сума отримуваних аліментів має бути використана на забезпечення достатніх умов проживання дитини. Стягнення заборгованості за аліментами здійснюється за рішенням суду

  1. Право дружини на утримання після розлучення
  2. Як стягнути аліменти з іноземця

Наскільки ця публікація корисна?

Натисніть на зірку та оцініть!

Середня оцінка 5 / 5. Кількість оцінок: 1

Оцінок ще немає. Оцініть першим!

Стягнення аліментів на повнолітню дитину

Законодавче регулювання стягнення аліментів на повнолітніх дітей

Часто виникає запитання що робити дитині, яка досягла 18 років, але ще не працює, оскільки навчається і відповідно не може себе забезпечити. Так, сімейне законодавство покладає на батьків обов’язок утримувати не лише неповнолітніх, а й повнолітніх дочку, сина у деяких випадках. Таким чином, стягнення аліментів на повнолітню дитину відбувається за рішенням суду.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Так, батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Повноліття настає з досягненням особою 18-річного віку. Непрацездатними вважаються інваліди І, II, III груп. При цьому не має значення, коли настала непрацездатність — до досягнення повноліття або в будь-який інший час.

Необхідною умовою утримання батьками повнолітніх сина, дочки є можливість батьків надавати таку допомогу.

Аліменти на повнолітніх дітей

Стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка навчається

Аліменти на повнолітніх дітей стягуються у разі:

  • навчання дитини;
  • недосягнення дитиною встановленого віку — 23 років;
  • потреба дитини у наданні їй матеріальної допомоги у зв’язку з навчанням.

Варто пам’ятати, що виконання обов’язку батьків утримувати повнолітніх сина, дочку залежить від їх спроможності надавати матеріальну допомогу. Якщо батько, мати не мають відповідних коштів, нерухомого майна, які б забезпечили утримання сина, дочки, виконання цього їх обов’язку буде неможливим.

Важливо, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Обставини, які враховує суд при призначенні аліментів

При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує:

  • стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
  • стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
  • наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

Підлягають врахуванню також інші обставини, що мають істотне значення для вирішення справи. Суд обов’язково бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком. Згідно з правилом ст. 182 СК України, розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим за неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

  1. У яких випадках розірвання шлюбу відбувається в судовому порядку, навіть якщо немає спільних дітей.
  2. Розлучення онлайн – як це працює.

Позовна заява про стягнення аліментів на повнолітніх дітей

Для того щоб стягнути з платника аліменти на повнолітню дитину, яка навчається потрібно звернутись з відповідним позовом до суду. Також, лише суд виносить рішення про звільнення від сплати аліментів.

Інструкція для складення позовної заяви.

Крок 1. Вступна частина. Зазначаємо реквізити сторін.
В правому верхньому куті необхідно зазначити: Суд, до якого подається позов а також його поштову адресу; Найменування та реквізити (поштова адреса, засоби зв’язку та ін.) позивача; Найменування та реквізити відповідача.

Крок 2. Назва документу.
Вказуємо назву документу: Позовна заява про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання.

Крок 3. Описова частина.
В цій частині документу, необхідно детально описати обставини справи. Зазначити усі обставини та факти на які посилаєтесь.

Крок 4. Мотивувальна частина.
Одна з найскладніших частин, яку все ж варто довірити юристу. В цій частині необхідно вказати норми законодавства,які регулюють спірні відносини. Врахувати їх актуальність, та чинність на момент подачі позовної заяви. В цій частині варто вказати норми як матеріального так і процесуального права.

Крок 5. Прохальна частина.
Після викладу обставин та норм по справі, зазначаємо, що саме просимо в суду. В нашому випадку: “Прошу стягнути з ПІП аліменти на повнолітню дитину, яка продовжує навчання в розмірі … (зазначаємо суму) грн.”.

Крок 6. Додатки.
Вказуємо, усі додатки (документи, докази), що будуть подані разом з позовною заявою.

Крок 7. Заключна частина.
Вказуємо дату складення позову, підпис та прізвище з ініціалами позивача.

Пам’ятайте, що позовна заява повинна відповідати вимогам, що передбачені ст. 175 ЦПК України. Ви можете замовити позовну заяву у нас, для цього напишіть в коментарях вашу електронну пошту.

Наскільки ця публікація корисна?

Натисніть на зірку та оцініть!

Середня оцінка 4.7 / 5. Кількість оцінок: 3

Оцінок ще немає. Оцініть першим!

Відібрання дитини від батьків

Підстави відібрання дитини від батьків

Відібрання дитини від батьків травматичний досвід. Власне це останній з кроків перед позбавленням батьківських прав. Але що робити, якщо перебування дитини з батьками суперечить її інтересам. У такому випадку варто розібратись із порядком та підставами відібрання дитини від батьків. Також слід знати процедуру і підстави поновлення батьківських прав в Україні.

Відповідно до ст. 170 Сімейного кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених п.п. 2-5 ч.1 ст. 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам – за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Відповідно до Сімейного кодексу України, існують наступні підстави для відібрання дитини:

  1. батьки ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
  2. батьки жорстоко поводяться з дитиною;
  3. батьки є хронічними алкоголіками або наркоманами;
  4. батьки вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.
Відібрання дитини від батьків
Інфографіка

Порядок відібрання дитини, без позбавлення батьків батьківських прав

Для належного дотримання процедури відібрання дитини існує затверджений порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини. Органи опіки та піклування залучаються у випадку якщо є спір щодо участі у вихованні дитини.

Відповідно до вищезазначеного порядку, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров’ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють.

Для прийняття рішення про негайне відібрання дитини у батьків служба у справах дітей подає відповідне клопотання. Після надходження клопотання голова чи інша уповноважена особа районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради протягом одного дня розглядає порушене питання та приймає відповідне рішення.

На підставі рішення служба у справах дітей разом з кримінальною міліцією у справах дітей, представниками закладу охорони здоров’я вживають заходів до відібрання дитини у батьків та передають її іншим родичам або тимчасово влаштовують.

Про відібрання дитини у батьків орган опіки та піклування того ж дня письмово інформує прокуратуру за місцем проживання дитини та у семиденний строк після прийняття рішення звертається до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або відібрання дитини у матері, батька без позбавлення батьківських прав.

Також, служба у справах дітей здійснює підготовку документів для звернення органу опіки та піклування до суду про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або відібрання дитини у матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.

Якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов’язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав.

Цікава інформація про аліменти на утримання дитини

Наскільки ця публікація корисна?

Натисніть на зірку та оцініть!

Середня оцінка 0 / 5. Кількість оцінок: 0

Оцінок ще немає. Оцініть першим!

Шлюбний договір

Шлюбний договір це

Шлюбний договір – це договір між чоловіком та дружиною, складений подружжям (або особами, які бажають укласти шлюб), з метою регулювання майнових відносин між ними на випадок розірвання шлюбу.

Сьогодні досить поширеним серед наречених стало укладення шлюбного договору. Все більша кількість людей розуміє, що цілком логічно обумовити певні моменти до того, як ви станете подружжям. Не слід плутати шлюбний договір та договір укладений в інтересах сім’ї.

До того ж шлюбний договір не є ознакою недовіри до другої половинки, а лише додаткова гарантія, можливість узгодити всі нюанси у договірному порядку, щоб у майбутньому не витрачати свій час, нерви та значні кошти на судову тяганину.

Шлюбний договір укладається з метою врегулювати можливі суперечки між подружжям після розірвання шлюбу.

Коли можна укласти договір

Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям. У першому випадку договір набирає чинності у день реєстрації шлюбу, у другому- у день нотаріального посвідчення.

Шлюбний договір можна укласти у будь-який момент перебування у шлюбі. Тобто, навіть, якщо ви перебуваєте у шлюбі вже тривалий час, ваші погляди на життя змінились, ви набули значну кількість майна і хочете застрахувати себе від ризиків у випадку розлучення, ви можете укласти такий договір.

Варто знати, що шлюбний договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. Якщо ви перебуваєте у статусі наречених, нотаріусу потрібно надати довідку з органу РАЦС з інформацією про призначення реєстрації шлюбу на відповідну дату. Якщо ви перебуваєте у шлюбі, то нотаріусу подається свідоцтво про реєстрацію шлюбу.

Шлюбний договір в України
інфографіка

Умови, які можна передбачити у шлюбному договорі

За допомогою укладення шлюбного договору можна визначити правовий режим майна:

  • Можна визначити, яке майно, дружина чи чоловік передає для використання на спільні потреби сім’ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв’язку з одруженням;
  • Можна домовитись про те, що певне майно буде вважатись особистою власністю одного з них, незалежно від того, що майно було придбане під час перебування у шлюбі.
  • Сторони можуть домовитися про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу.
  • У шлюбному договорі сторони можуть передбачити використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб.

Шлюбним договором можна визначити порядок користування майном:

  • Якщо після весілля один із подружжя вселяється в квартиру/ будинок, яке належить другому з подружжя, сторони у шлюбному договорі можуть домовитися про порядок користування ним. Подружжя може домовитися про звільнення квартири тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї.
  • Сторони можуть домовитися про проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з них чи є їхньою спільною власністю, їхніх родичів.

За допомогою шлюбного договору можна визначити права на утримання

  • Сторони можуть домовитися про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором.

Пам’ятайте, що якщо у шлюбному договорі визначені умови, розмір та строки виплати аліментів, то в разі невиконання одним із подружжя свого обов’язку за договором аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Таким чином, можна оминути судову процедуру стягнення аліментів.

Шлюбний договір може містити положення про визначення місця проживання дитини.

Сторони можуть у шлюбному договорі домовитись про припинення права на утримання у зв’язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації.

Що не можна вказувати в шлюбному договорі

Шлюбний договір врегульовувати тільки майнові відносини. Будь-які інші відносини не можуть становити умови шлюбного договору. Тому, у договорі не можна:

    • регулювати особисті стосунки подружжя;
    • обмежувати дієздатність і правоздатність подружжя (наприклад, заборонити дружині працювати або вибрати певний вид діяльності або професію);
    • регулювати особисті стосунки між подружжям та дітьми;
    • обмежувати свободу пересувань і право на отримання освіти;
    • обмежувати і регулювати права по відношенню до дітей (наприклад, вказати з ким залишиться у разі розлучення дитина);
    • змусити подружжя любити один одного, зберігати вірність і подібне;
    • прописувати умови, які одного з подружжя ставлять в дуже несприятливе становище (не можна, наприклад, прописати, що при розлученні все нажите майно переходить у власність одного з подружжя).

  1. Визнання шлюбного договору недійсним
  2. Чи можна не йти в суд при розлученні

Зразок шлюбного договору

ШЛЮБНИЙ ДОГОВІР (зразок)

Місто Київ,

чотирнадцяте червня дві тисячі двадцятого року

Ми, нижчепідписані громадянин України ПІП, та громадянка України ПІП,

перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з ________ року, попередньо ознайомлені з вимогами Сімейного кодексу України, Цивільного кодексу України та іншого чинного законодавства України, дотримання яких є необхідним для вчинення даного правочину, добровільно, на ґрунті взаємної згоди уклали цей договір про таке:

Майнові відносини

  1. Майно набуте нами за час шлюбу розподіляється між нами на правах особистої приватної власності.
  2. Особистою приватною власністю дружини є кожна річ індивідуального користування не залежно від внесеного кожного із членів сім’ї вартісного еквіваленту в їх придбання (наприклад: одяг, ювелірні прикраси тощо), речі для професійних занять.
  3. Особистою приватною власністю чоловіка є кожна річ індивідуального користування не залежно від внесеного кожним із членів сім’ї вартісного еквіваленту в їх придбання (наприклад, одяг, ювелірні вироби тощо), речі для професійних занять.
  4. Рухоме та нерухоме майно, в т.ч. квартири, будинки, нежитлові приміщення, земельні ділянки та інша нерухомість, автомобілі, грошові збереження, набуті на ім’я дружини до шлюбу чи будуть набуті нею в майбутньому шляхом прийняття в дар, успадкування, міни чи купівлі, будуть належати тільки їй, а чоловік не матиме претензій щодо відчуження цього майна чи витрачання нею зазначених грошей і при укладенні правочинів згоди чоловіка ПІП на його придбання, міну, дарування, продаж, заставу (іпотеку) у банківських установах чи укладення інших договорів щодо рухомого чи нерухомого майна не вимагається.
  5. Рухоме та нерухоме майно, в т.ч. квартири, будинки, нежитлові приміщення, земельні ділянки чи інша нерухомість, автомобілі, грошові збереження, набуті на ім’я чоловіка до шлюбу чи будуть набуті ним в майбутньому шляхом прийняття в дар, успадкування, міни чи купівлі, будуть належати тільки йому, а дружина не матиме претензій щодо відчуження цього майна чи витрачання ним зазначених грошей і при укладенні правочинів згоди дружини ПІП на його придбання, міну, дарування, продаж, заставу (іпотеку) у банківських установах чи укладення інших договорів щодо рухомого чи нерухомого майна не вимагається.
  6. Гонорари, виграші кожного з нас, кошти особистих банківських чи кредитних рахунків, платіжних карток чи інших фінансових надходжень, в т.ч. заробітна плата, є особистою власністю кожного з нас і при їх витрачанні претензій один до одного мати не будемо.
  7. Закладені мною, ПІП, в Україні чи в інших країнах фірми чи інші бізнесові та господарські товариства, вкладення акцій чи дольова участь у товариствах, будівництві, торгові марки, назви фірм, фірмові знаки та прибутки від діяльності товариств, будуть належати мені та моя дружина ПІП не буде вимагати поділу цих підприємств чи прибутків, одержаних від їх діяльності на даний час чи в майбутньому. Одночасно, я не буду мати претензій до прибутків від професійної діяльності моєї дружини ПІП та не буду вимагати їх поділу під час шлюбу чи після його розірвання, в жодному і в тому числі судовому порядку, і не відповідатиму по будь яких її фінансових, майнових чи інших спірних питаннях, що можуть виникнути в процесі діяльності в цих товариствах, в т. ч. сплата податків чи інших обов’язкових платежів, де б вони не виникали.
  8. Закладені мною, ПІП, в Україні чи в інших країнах фірми чи інші бізнесові та господарські товариства, вкладення акцій чи дольова участь у товариствах, будівництві, торгові марки, назви фірм, фірмові знаки та прибутки від діяльності товариств будуть належати мені, а мій чоловік ПІП не буде вимагати поділу цих підприємств чи прибутків, одержаних від їх діяльності на даний час чи в майбутньому. Одночасно, я не буду мати претензій до прибутків від професійної діяльності мого чоловіка ПІП та не буду вимагати їх поділу під час шлюбу чи після його розірвання, в жодному і в тому числі судовому порядку, і не відповідатиму по будь яких його фінансових, майнових чи інших спірних питаннях, що можуть виникнути в процесі діяльності в цих товариствах, в т. ч. сплата податків чи інших обов’язкових платежів, де б вони не виникали.
  9. Зобов’язання за кредитними договорами, банківськими угодами, договорами застави (іпотеки) майна які укладені та/чи можуть бути укладені кожним із нас особисто, створюють зобов’язання виключно для учасника такого договору та не поширюються на другого з подружжя. Ми, як чоловік і дружина, не несемо зобов’язань один перед другим при укладенні таких правочинів та не відповідаємо своїм особистим майном за дії або бездіяльність другого з подружжя.

Питання визначення місця проживання дітей та участі батьків у їх вихованні

  1. Сторони домовилися, що місцем проживання дітей – ПІП та ПІП є як місце проживання її матері, так і місце проживання її батька.
  2. Сторони домовилися, що місцем проживання дітей в січні, березні, травні, липні, вересні та листопаді кожного календарного року є місце проживання батька.
  3. Сторони домовилися, що місцем проживання дітей в лютому, квітні, червні, серпні, жовтні та грудні є місце проживання матері.
  4. Батько зобов’язаний надати дітям всі необхідні речі для проживання з матір’ю, в т.ч. одяг, іграшки, підручники тощо.
  5. Матір зобов’язана надати дітям всі необхідні речі для проживання з батьком, в т.ч. одяг, іграшки, підручники тощо.
  6. Сторони домовились, що у випадку хвороби одного з батьків, відрядження тощо дитина буде перебувати з іншим з батьків за місцем його проживання.
  7. Сторони за взаємною згодою можуть визначити додаткові дні для побачення з дитиною. У кожному такому випадку сторони повинні завчасно (не пізніше, ніж за дві доби) узгоджувати місце, час та тривалість спілкування дитини з батьком.
  8. Спільний відпочинок з дітьми, батьки планують на час проживання дітей у кожного з них. Тобто, спільний відпочинок з дітьми батько планує на час проживання дітей в нього, а матір – на час проживання дітей в неї.
  9. Якщо за погодженням батьків дитина без їх супроводу виїжджає з організованою групою дітей на відпочинок, змагання тощо батьки зобов’язані надати передбачену чинним законодавством України згоду на виїзд дитини за кордон з третіми особами та згоду на виготовлення відповідних документів для дитини.
  10. Сторони домовилися, що святкові дні, зокрема, дні народжень дитини, батька, матері тощо, дитина буде проводити по черзі з кожним із батьків за попередньою домовленістю останніх.

Питання матеріального утримання дітей

  1. Сторони домовились, що обов’язок утримувати дитину покладається на того з батьків, з ким проживає дитина.
  2. На виконання п.3.1. цього договору сторони домовилася про те, що в січні, березні, травні, липні, вересні та листопаді обов’язок утримувати дітей покладається на батька.
  3. На виконання п.3.1. цього договору сторони домовилася про те, що в лютому, квітні, червні, серпні, жовтні та грудні обов’язок утримувати дітей покладається на матір.
  4. Додаткові витрати на дітей (витрати на лікування, розвиток здібностей тощо) батько та матір оплачують в рівних частках. Після досягнення дітьми повноліття та продовження навчання батьки в рівних частках зобов’язуються оплачувати витрати на навчання дітей до досягнення дітьми двадцяти трьох років.
  5. У разі погіршення матеріального становища когось із батька або матері даний договір може бути переглянутий щодо питань матеріального утримання дитини в порядку визначеному п.п.6.2., а в разі недосягнення згоди сторонами даного Договору – в судовому порядку.

Інші умови

  1. У разі зміни свого місця проживання, визначеного у даному Договорі, сторона, щодо якої сталися зміни, зобов’зується повідомити іншу сторону у семиденний строк.

Припинення шлюбу

  1. У разі розірвання шлюбу, наше майно підлягає розподілу між нами згідно цього договору.

Прикінцеві положення

  1. Одностороння зміна умов укладеного нами шлюбного договору не допускається.
  2. Окремі пункти шлюбного договору можуть бути змінені нами за взаємною згодою з подальшим нотаріальним посвідченням таких змін до цього договору а, в разі відсутності згоди цей договір може бути змінений або розірваний в судовому порядку.
  3. Законодавство України в т.ч. ст. 92-103 Сімейного кодексу України сторонам роз’яснено.
  4. Даний шлюбний договір складено в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається в справах приватного нотаріуса _____________________, а два інші видано сторонам.
  5. Шлюбний договір набуває чинності в день його підписання та нотаріального посвідчення.
  6. Шлюбний договір укладений без зазначення терміну його дії.

Підписи:

Наскільки ця публікація корисна?

Натисніть на зірку та оцініть!

Середня оцінка 0 / 5. Кількість оцінок: 0

Оцінок ще немає. Оцініть першим!

Майно неповнолітньої дитини

Право власності на майно неповнолітньої дитини

Часом в сімейних справах майнове питання постає доволі гостро. Інколи члени сім’ї переступають межу розпоряджаючись речами дітей, як своїми власними. Не варто забувати, що під поняттям “дитини” в Законі мається на увазі вже цілком зріла особа, у віці 14-18 років. Майно дитини є її власністю і варто цікавитись думкою неповнолітньої перед розпорядженням її власністю. Разом з тим, кожен з подружжя може вільно розпоряджатись власним майном у шлюбі.

Малолітні діти — діти, яким не виповнилося 14 років.

Неповнолітні діти — діти віком від 14 до 18 років.

Неповнолітні діти вправі самостійно розпоряджатися майном, яке вони придбали на свій заробіток, стипендію чи інший дохід. Вийняток становлять нерухомі речей та транспортні засоби. Неповнолітні можуть самостійно здійснювати права автора на твори науки, літератури та мистецтва, об’єкти промислової власності або інші результати своєї творчої діяльності тощо. Батьки зобов’язані в рівних частках утримувати своїх дітей.

Отже, у дітей може виникнути право власності на майно в результаті купівлі речей за власні кошти, отримання спадщини, дарування, створення його власною працею.

Відповідно до ст. 174 СК України майно, придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є власністю дитини. Закон зобов’язує батьків передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток.

Майно неповнолітньої дитини
Інфографіка

Майно неповнолітньої дитини

Законом України передбачено, що неповнолітня дитина управляє своїм майном самостійно, а батьки лише надають згоду на здійснення нею цивільно-правових правочинів у випадках, передбачених законом (ст. 32 ЦК України). Тобто, дитина в праві вчиняти дрібні покупки самостійно, та розпоряджатись отриманим майном на власний розсуд.

Звісно, ніхто не довірить розпоряджатись дитині дорогим майном, зокрема нерухомістю або транспортними засобами. Законом передбачено, що на вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.

Також, варто пам’ятати, що батьки зобов’язані відшкодувати дитині завдану матеріальну шкоду та повернути доходи, одержані від управління її майном. Ця норма закону є важливою гарантією захисту прав дитини від зловживань з боку батьків.

Право батьків на управління майном дитини

Право батьків по управлінню майном дитини полягає у можливості здійснення батьками комплексу юридичних та фактичних дій, спрямованих на реалізацію майнових прав дитини по володінню, користуванню та розпорядженню належним їй майном та здійснюваних виключно в інтересах дитини. Поділ приватизованої квартири при розлученні співвласником якої є дитина здійснюється за обов’язкової участі органів опіки та піклування.

Управління майном включає два основних види дій батьків:

  • вчинення правочинів щодо майна дитини, в тому числі правочинів щодо розпорядження майном;
  • вчинення дій щодо догляду за майном дитини (ремонтування, зберігання, догляд тощо).

У процесі управління майном дітей батьки вчиняють різного роду правочини, об’єктом яких виступає майно малолітніх. Виходячи з норм чинного законодавства, правочини такого роду можуть бути поділені на такі основні види:

  • правочини, які батьки мають право вчиняти вільно (продаж дитячих речей індивідуального користування, які вже не задовольняють потреби дитини, використання доходу від майна дитини на купівлю продуктів, одягу тощо);
  • правочини, які батьки мають право вчиняти з дозволу органу опіки та піклування:
    – укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;
    – видавати письмові зобов’язання від імені дитини;
    – відмовлятися від майнових прав дитини;
  • правочини, які батьки взагалі не мають права вчиняти з майном дитини:

– здійснювати дарування від імені дитини;

– зобов’язуватися від її імені порукою.

Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом 1 місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

  1. Контроль за витратами аліментів
  2. Аліменти на утримання дитини

Наскільки ця публікація корисна?

Натисніть на зірку та оцініть!

Середня оцінка 5 / 5. Кількість оцінок: 2

Оцінок ще немає. Оцініть першим!

Розпорядження власним майном у шлюбі

Коли Ви перебуваєте в шлюбі або стоїте за крок до розлучення Вас може хвилювати доля майна, що є Вашою особистою власністю. Так, Сімейний кодекс України передбачає порядок розпорядження власним особистим майном у шлюбі.

Особиста приватна власність дружини, чоловіка у шлюбі

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

  1. майно, набуте нею, ним до шлюбу;
  2. майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
  3. майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
  4. житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”;
  5. земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України;
  6. речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;
  7. премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги;
  8. кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди;
  9. страхові суми, одержані нею, ним за обов’язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.
розпорядження власним майном у шлюбі
Інфографіка

Що не входить до особистої приватної власності у шлюбі

Окрім майна та коштів, що перелічене вище, за час шлюбу, подружжя може набувати право власності і на інші об’єкти.

За загальним правилом, майно, набуте під час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя. Навіть, якщо один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Разом з тим, дружина та чоловік можуть укладати між собою угоди щодо майна, яке є особистою приватною власністю кожного з них.

Поважними причинами є навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо.

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Утримання дружини після розлучення

Порядок розпорядження власним майном у шлюбі

Отже, визначившись із правовим статусом Вашого майна тепер можна з’ясувати і режим володіння ним. Поділ особистого майна кожного з подружжя при розлученні не здійснюється.

Так, за загальним правилом, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Проте, варто знати, що Сімейний кодекс дещо уточнює це правило. У Законі зазначено, що той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім’ї, насамперед дітей. При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов’язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім’ї, які відповідно до закону мають право користування ним.

Тобто, можемо дійти до висновку, що попри перебування майна в особистій власності одного з подружжя, розпорядження таким майном не може здійснюватись виключно на власний розсуд володільця, а має здійснюватись на благо та з дотриманням інтересів інших членів сім’ї.

Наскільки ця публікація корисна?

Натисніть на зірку та оцініть!

Середня оцінка 0 / 5. Кількість оцінок: 0

Оцінок ще немає. Оцініть першим!

Спір щодо участі у вихованні дитини

Після розірвання шлюбу між батьками може виникнути спір щодо участі у вихованні дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Таким чином, участь у вихованні дитини повинні брати обоє з батьків, незалежно від того чи вони одружені чи ні.

Участь батьків у вихованні дитини

Варто пам’ятати, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. В свою чергу, той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати іншому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні.

Якщо після розлучення батьки дитини не можуть досягти згоди, то такий спір може бути переданий на розгляд органу опіки та піклування або до суду.

Спір щодо участі у вихованні дитини
Інфографіка

Вирішення спору щодо участі у вихованні дитини органом опіки та піклування

Є два способи вирішення спору між батьками:

  • за допомогою органу опіки та піклування;
  • в судовому порядку.

Будь-хто із батьків може звернутися до органу опіки та піклування для визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення наступних обставин:

  • якість умов життя батьків;
  • ставлення батьків до дитини;
  • інших обставин, що мають істотне значення.

Рішення органу опіки та піклування є обов’язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов’язана відшкодувати шкоду, завдану іншому з батьків. У тому разі, якщо рішення органу опіки та піклування щодо участі у вихованні дитини не виконується, або хтось із батьків з ним не погоджується, такий спір, щодо участі у вихованні може бути розглянутий судом.

  1. Чи можна не йти в суд при розлученні
  2. Договір між чоловіком та дружиною

Вирішення спору щодо участі у вихованні дитини судом

Якщо домовитись не вдалось, а рішення органів опіки не виконується, то бой з батьків чиї права порушено може звернутись до суду.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги наступне:

  1. ставлення батьків до виконання своїх обов’язків;
  2. особиста прихильність дитини до кожного з них;
  3. вік дитини;
  4. стан її здоров’я дитини;
  5. інші обставини, що мають істотне значення;
  6. стан психічного здоров’я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Варто наголосити, що при вирішенні даних спорів є обов’язковою участь органу опіки та піклування. Допомога адвоката при вирішенні даних спорів та допомога адвоката при розлученні допоможе вам відстояти ваші права.

У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. У певних випадках, суд може навіть постановити рішення про відібрання дитини від батьків.

Пам’ятайте, не дивлячись на те, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно чи ні, вони мають спільно вирішувати питання виховання дитини.

Наскільки ця публікація корисна?

Натисніть на зірку та оцініть!

Середня оцінка 0 / 5. Кількість оцінок: 0

Оцінок ще немає. Оцініть першим!

Go to Top