Головна » Блог » Шлюбний договір в Україні

Шлюбний договір

Шлюбний договір це

Шлюбний договір – це договір між чоловіком та дружиною, складений подружжям (або особами, які бажають укласти шлюб), з метою регулювання майнових відносин між ними на випадок розірвання шлюбу.

Сьогодні досить поширеним серед наречених стало укладення шлюбного договору. Все більша кількість людей розуміє, що цілком логічно обумовити певні моменти до того, як ви станете подружжям. Не слід плутати шлюбний договір та договір укладений в інтересах сім’ї.

До того ж шлюбний договір не є ознакою недовіри до другої половинки, а лише додаткова гарантія, можливість узгодити всі нюанси у договірному порядку, щоб у майбутньому не витрачати свій час, нерви та значні кошти на судову тяганину.

Шлюбний договір укладається з метою врегулювати можливі суперечки між подружжям після розірвання шлюбу.

Коли можна укласти договір

Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям. У першому випадку договір набирає чинності у день реєстрації шлюбу, у другому- у день нотаріального посвідчення.

Шлюбний договір можна укласти у будь-який момент перебування у шлюбі. Тобто, навіть, якщо ви перебуваєте у шлюбі вже тривалий час, ваші погляди на життя змінились, ви набули значну кількість майна і хочете застрахувати себе від ризиків у випадку розлучення, ви можете укласти такий договір.

Варто знати, що шлюбний договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. Якщо ви перебуваєте у статусі наречених, нотаріусу потрібно надати довідку з органу РАЦС з інформацією про призначення реєстрації шлюбу на відповідну дату. Якщо ви перебуваєте у шлюбі, то нотаріусу подається свідоцтво про реєстрацію шлюбу.

Шлюбний договір в України
інфографіка

Умови, які можна передбачити у шлюбному договорі

За допомогою укладення шлюбного договору можна визначити правовий режим майна:

  • Можна визначити, яке майно, дружина чи чоловік передає для використання на спільні потреби сім’ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв’язку з одруженням;
  • Можна домовитись про те, що певне майно буде вважатись особистою власністю одного з них, незалежно від того, що майно було придбане під час перебування у шлюбі.
  • Сторони можуть домовитися про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу.
  • У шлюбному договорі сторони можуть передбачити використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб.

Шлюбним договором можна визначити порядок користування майном:

  • Якщо після весілля один із подружжя вселяється в квартиру/ будинок, яке належить другому з подружжя, сторони у шлюбному договорі можуть домовитися про порядок користування ним. Подружжя може домовитися про звільнення квартири тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї.
  • Сторони можуть домовитися про проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з них чи є їхньою спільною власністю, їхніх родичів.

За допомогою шлюбного договору можна визначити права на утримання

  • Сторони можуть домовитися про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором.

Пам’ятайте, що якщо у шлюбному договорі визначені умови, розмір та строки виплати аліментів, то в разі невиконання одним із подружжя свого обов’язку за договором аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Таким чином, можна оминути судову процедуру стягнення аліментів.

Шлюбний договір може містити положення про визначення місця проживання дитини.

Сторони можуть у шлюбному договорі домовитись про припинення права на утримання у зв’язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації.

Що не можна вказувати в шлюбному договорі

Шлюбний договір врегульовувати тільки майнові відносини. Будь-які інші відносини не можуть становити умови шлюбного договору. Тому, у договорі не можна:

    • регулювати особисті стосунки подружжя;
    • обмежувати дієздатність і правоздатність подружжя (наприклад, заборонити дружині працювати або вибрати певний вид діяльності або професію);
    • регулювати особисті стосунки між подружжям та дітьми;
    • обмежувати свободу пересувань і право на отримання освіти;
    • обмежувати і регулювати права по відношенню до дітей (наприклад, вказати з ким залишиться у разі розлучення дитина);
    • змусити подружжя любити один одного, зберігати вірність і подібне;
    • прописувати умови, які одного з подружжя ставлять в дуже несприятливе становище (не можна, наприклад, прописати, що при розлученні все нажите майно переходить у власність одного з подружжя).
  1. Визнання шлюбного договору недійсним
  2. Чи можна не йти в суд при розлученні

Зразок шлюбного договору

ШЛЮБНИЙ ДОГОВІР (зразок)

Місто Київ,

чотирнадцяте червня дві тисячі двадцятого року

Ми, нижчепідписані громадянин України ПІП, та громадянка України ПІП,

перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з ________ року, попередньо ознайомлені з вимогами Сімейного кодексу України, Цивільного кодексу України та іншого чинного законодавства України, дотримання яких є необхідним для вчинення даного правочину, добровільно, на ґрунті взаємної згоди уклали цей договір про таке:

Майнові відносини

  1. Майно набуте нами за час шлюбу розподіляється між нами на правах особистої приватної власності.
  2. Особистою приватною власністю дружини є кожна річ індивідуального користування не залежно від внесеного кожного із членів сім’ї вартісного еквіваленту в їх придбання (наприклад: одяг, ювелірні прикраси тощо), речі для професійних занять.
  3. Особистою приватною власністю чоловіка є кожна річ індивідуального користування не залежно від внесеного кожним із членів сім’ї вартісного еквіваленту в їх придбання (наприклад, одяг, ювелірні вироби тощо), речі для професійних занять.
  4. Рухоме та нерухоме майно, в т.ч. квартири, будинки, нежитлові приміщення, земельні ділянки та інша нерухомість, автомобілі, грошові збереження, набуті на ім’я дружини до шлюбу чи будуть набуті нею в майбутньому шляхом прийняття в дар, успадкування, міни чи купівлі, будуть належати тільки їй, а чоловік не матиме претензій щодо відчуження цього майна чи витрачання нею зазначених грошей і при укладенні правочинів згоди чоловіка ПІП на його придбання, міну, дарування, продаж, заставу (іпотеку) у банківських установах чи укладення інших договорів щодо рухомого чи нерухомого майна не вимагається.
  5. Рухоме та нерухоме майно, в т.ч. квартири, будинки, нежитлові приміщення, земельні ділянки чи інша нерухомість, автомобілі, грошові збереження, набуті на ім’я чоловіка до шлюбу чи будуть набуті ним в майбутньому шляхом прийняття в дар, успадкування, міни чи купівлі, будуть належати тільки йому, а дружина не матиме претензій щодо відчуження цього майна чи витрачання ним зазначених грошей і при укладенні правочинів згоди дружини ПІП на його придбання, міну, дарування, продаж, заставу (іпотеку) у банківських установах чи укладення інших договорів щодо рухомого чи нерухомого майна не вимагається.
  6. Гонорари, виграші кожного з нас, кошти особистих банківських чи кредитних рахунків, платіжних карток чи інших фінансових надходжень, в т.ч. заробітна плата, є особистою власністю кожного з нас і при їх витрачанні претензій один до одного мати не будемо.
  7. Закладені мною, ПІП, в Україні чи в інших країнах фірми чи інші бізнесові та господарські товариства, вкладення акцій чи дольова участь у товариствах, будівництві, торгові марки, назви фірм, фірмові знаки та прибутки від діяльності товариств, будуть належати мені та моя дружина ПІП не буде вимагати поділу цих підприємств чи прибутків, одержаних від їх діяльності на даний час чи в майбутньому. Одночасно, я не буду мати претензій до прибутків від професійної діяльності моєї дружини ПІП та не буду вимагати їх поділу під час шлюбу чи після його розірвання, в жодному і в тому числі судовому порядку, і не відповідатиму по будь яких її фінансових, майнових чи інших спірних питаннях, що можуть виникнути в процесі діяльності в цих товариствах, в т. ч. сплата податків чи інших обов’язкових платежів, де б вони не виникали.
  8. Закладені мною, ПІП, в Україні чи в інших країнах фірми чи інші бізнесові та господарські товариства, вкладення акцій чи дольова участь у товариствах, будівництві, торгові марки, назви фірм, фірмові знаки та прибутки від діяльності товариств будуть належати мені, а мій чоловік ПІП не буде вимагати поділу цих підприємств чи прибутків, одержаних від їх діяльності на даний час чи в майбутньому. Одночасно, я не буду мати претензій до прибутків від професійної діяльності мого чоловіка ПІП та не буду вимагати їх поділу під час шлюбу чи після його розірвання, в жодному і в тому числі судовому порядку, і не відповідатиму по будь яких його фінансових, майнових чи інших спірних питаннях, що можуть виникнути в процесі діяльності в цих товариствах, в т. ч. сплата податків чи інших обов’язкових платежів, де б вони не виникали.
  9. Зобов’язання за кредитними договорами, банківськими угодами, договорами застави (іпотеки) майна які укладені та/чи можуть бути укладені кожним із нас особисто, створюють зобов’язання виключно для учасника такого договору та не поширюються на другого з подружжя. Ми, як чоловік і дружина, не несемо зобов’язань один перед другим при укладенні таких правочинів та не відповідаємо своїм особистим майном за дії або бездіяльність другого з подружжя.

Питання визначення місця проживання дітей та участі батьків у їх вихованні

  1. Сторони домовилися, що місцем проживання дітей – ПІП та ПІП є як місце проживання її матері, так і місце проживання її батька.
  2. Сторони домовилися, що місцем проживання дітей в січні, березні, травні, липні, вересні та листопаді кожного календарного року є місце проживання батька.
  3. Сторони домовилися, що місцем проживання дітей в лютому, квітні, червні, серпні, жовтні та грудні є місце проживання матері.
  4. Батько зобов’язаний надати дітям всі необхідні речі для проживання з матір’ю, в т.ч. одяг, іграшки, підручники тощо.
  5. Матір зобов’язана надати дітям всі необхідні речі для проживання з батьком, в т.ч. одяг, іграшки, підручники тощо.
  6. Сторони домовились, що у випадку хвороби одного з батьків, відрядження тощо дитина буде перебувати з іншим з батьків за місцем його проживання.
  7. Сторони за взаємною згодою можуть визначити додаткові дні для побачення з дитиною. У кожному такому випадку сторони повинні завчасно (не пізніше, ніж за дві доби) узгоджувати місце, час та тривалість спілкування дитини з батьком.
  8. Спільний відпочинок з дітьми, батьки планують на час проживання дітей у кожного з них. Тобто, спільний відпочинок з дітьми батько планує на час проживання дітей в нього, а матір – на час проживання дітей в неї.
  9. Якщо за погодженням батьків дитина без їх супроводу виїжджає з організованою групою дітей на відпочинок, змагання тощо батьки зобов’язані надати передбачену чинним законодавством України згоду на виїзд дитини за кордон з третіми особами та згоду на виготовлення відповідних документів для дитини.
  10. Сторони домовилися, що святкові дні, зокрема, дні народжень дитини, батька, матері тощо, дитина буде проводити по черзі з кожним із батьків за попередньою домовленістю останніх.

Питання матеріального утримання дітей

  1. Сторони домовились, що обов’язок утримувати дитину покладається на того з батьків, з ким проживає дитина.
  2. На виконання п.3.1. цього договору сторони домовилася про те, що в січні, березні, травні, липні, вересні та листопаді обов’язок утримувати дітей покладається на батька.
  3. На виконання п.3.1. цього договору сторони домовилася про те, що в лютому, квітні, червні, серпні, жовтні та грудні обов’язок утримувати дітей покладається на матір.
  4. Додаткові витрати на дітей (витрати на лікування, розвиток здібностей тощо) батько та матір оплачують в рівних частках. Після досягнення дітьми повноліття та продовження навчання батьки в рівних частках зобов’язуються оплачувати витрати на навчання дітей до досягнення дітьми двадцяти трьох років.
  5. У разі погіршення матеріального становища когось із батька або матері даний договір може бути переглянутий щодо питань матеріального утримання дитини в порядку визначеному п.п.6.2., а в разі недосягнення згоди сторонами даного Договору – в судовому порядку.

Інші умови

  1. У разі зміни свого місця проживання, визначеного у даному Договорі, сторона, щодо якої сталися зміни, зобов’зується повідомити іншу сторону у семиденний строк.

Припинення шлюбу

  1. У разі розірвання шлюбу, наше майно підлягає розподілу між нами згідно цього договору.

Прикінцеві положення

  1. Одностороння зміна умов укладеного нами шлюбного договору не допускається.
  2. Окремі пункти шлюбного договору можуть бути змінені нами за взаємною згодою з подальшим нотаріальним посвідченням таких змін до цього договору а, в разі відсутності згоди цей договір може бути змінений або розірваний в судовому порядку.
  3. Законодавство України в т.ч. ст. 92-103 Сімейного кодексу України сторонам роз’яснено.
  4. Даний шлюбний договір складено в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається в справах приватного нотаріуса _____________________, а два інші видано сторонам.
  5. Шлюбний договір набуває чинності в день його підписання та нотаріального посвідчення.
  6. Шлюбний договір укладений без зазначення терміну його дії.

Підписи:

5/5 - (оцінок: 7)
Чи можна розірвати шлюбний договір?

Перш ніж укласти договір варто добре обдумати його умови, адже одностороння відмова від шлюбного договору не допускається. Проте за спільною згодою, подружжя має право відмовитися від шлюбного договору.

Яка вартість укладення шлюбного договору?

Вартість цієї послуги складається з оплати за послуги юриста та оплати за послуги нотаріуса. Також сума буде залежати від об’єму роботи, кількості майна та обсягу самого договору. Отже, вартість шлюбного договору буде різною для кожного клієнта.

Оцінити статтю:
5/5 - (оцінок: 7)

Залишити коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Go to Top