Права дитини у недійсному шлюбі

Підстави недійсності шлюбу

Як захистити права дитини у недійсному шлюбі? Щоб розібратись з цим питанням потрібно перш за все з’ясувати, який шлюб вважається недійсним.

Так, Сімейним кодексом України передбачені підстави визнання шлюбу недійсним, якщо:

  • шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;
  • шлюб, зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;
  • шлюб, зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною;
  • шлюб, зареєстрований між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною;
  • шлюб, зареєстрований між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;
  • шлюб, зареєстрований з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;
  • шлюб, зареєстрований з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.

Недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов’язків подружжя, а також прав та обов’язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.

Права дитини у недійсному шлюбі

Сімейним кодексом України передбачено, що недійсність шлюбу не впливає на обсяг взаємних прав та обов’язків батьків і дитини, яка народилася у цьому шлюбі.

Таким чином у батьків зберігаються батьківські права на дитину а також обов’язки щодо її утримання, забезпечення належних умов проживання та інші.

Так, навіть після визнання шлюбу недійсним батьки повинні дотримуватись Закону України «Про охорону дитинства». Батько і мати зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

Батьки на рівних умовах зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, та по досягненню повноліття, в разі, якщо діти є непрацездатними чи продовжують навчання – до досягнення ними двадцяти трьох років.

Тобто, навіть, після визнання шлюбу недійсним, та в разі окремого проживання одного з батьків ніхто не може бути звільненим від обов’язку утримання дитини.

Також варто зазначити, що той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати іншому брати участь у її вихованні та у спілкуванні з дитиною, якщо це не заважає нормальному розвиткові дитини.

Наскільки ця публікація корисна?

Натисніть на зірку та оцініть!

Середня оцінка 0 / 5. Кількість оцінок: 0

Оцінок ще немає. Оцініть першим!

Залишити коментар