Майно неповнолітньої дитини

• Право власності на майно неповнолітньої дитини
• Майно неповнолітньої дитини
• Право батьків на управління майном дитини

Право власності на майно неповнолітньої дитини

Часом в сімейних справах майнове питання постає доволі гостро. Інколи члени сім’ї переступають межу розпоряджаючись речами дітей, як своїми власними. Не варто забувати, що під поняттям “дитини” в Законі мається на увазі вже цілком зріла особа, у віці 14-18 років. Майно дитини є її власністю і варто цікавитись думкою неповнолітньої перед розпорядженням її власністю. Разом з тим, кожен з подружжя може вільно розпоряджатись власним майном у шлюбі.

Малолітні діти — діти, яким не виповнилося 14 років.

Неповнолітні діти — діти віком від 14 до 18 років.

Неповнолітні діти вправі самостійно розпоряджатися майном, яке вони придбали на свій заробіток, стипендію чи інший дохід. Вийняток становлять нерухомі речей та транспортні засоби. Неповнолітні можуть самостійно здійснювати права автора на твори науки, літератури та мистецтва, об’єкти промислової власності або інші результати своєї творчої діяльності тощо. Батьки зобов’язані в рівних частках утримувати своїх дітей.

Отже, у дітей може виникнути право власності на майно в результаті купівлі речей за власні кошти, отримання спадщини, дарування, створення його власною працею.

Відповідно до ст. 174 СК України майно, придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є власністю дитини. Закон зобов’язує батьків передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток.

Майно неповнолітньої дитини

Законом України передбачено, що неповнолітня дитина управляє своїм майном самостійно, а батьки лише надають згоду на здійснення нею цивільно-правових правочинів у випадках, передбачених законом (ст. 32 ЦК України). Тобто, дитина в праві вчиняти дрібні покупки самостійно, та розпоряджатись отриманим майном на власний розсуд.

Звісно, ніхто не довірить розпоряджатись дитині дорогим майном, зокрема нерухомістю або транспортними засобами. Законом передбачено, що на вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.

Також, варто пам’ятати, що батьки зобов’язані відшкодувати дитині завдану матеріальну шкоду та повернути доходи, одержані від управління її майном. Ця норма закону є важливою гарантією захисту прав дитини від зловживань з боку батьків.

Право батьків на управління майном дитини

Право батьків по управлінню майном дитини полягає у можливості здійснення батьками комплексу юридичних та фактичних дій, спрямованих на реалізацію майнових прав дитини по володінню, користуванню та розпорядженню належним їй майном та здійснюваних виключно в інтересах дитини. Поділ приватизованої квартири при розлученні співвласником якої є дитина здійснюється за обов’язкової участі органів опіки та піклування.

Управління майном включає два основних види дій батьків:

• вчинення правочинів щодо майна дитини, в тому числі правочинів щодо розпорядження майном;
• вчинення дій щодо догляду за майном дитини (ремонтування, зберігання, догляд тощо).

У процесі управління майном дітей батьки вчиняють різного роду правочини, об’єктом яких виступає майно малолітніх. Виходячи з норм чинного законодавства, правочини такого роду можуть бути поділені на такі основні види:

• правочини, які батьки мають право вчиняти вільно (продаж дитячих речей індивідуального користування, які вже не задовольняють потреби дитини, використання доходу від майна дитини на купівлю продуктів, одягу тощо);
• правочини, які батьки мають право вчиняти з дозволу органу опіки та піклування:
  – укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;
  – видавати письмові зобов’язання від імені дитини;
  – відмовлятися від майнових прав дитини;
• правочини, які батьки взагалі не мають права вчиняти з майном дитини:

– здійснювати дарування від імені дитини;

– зобов’язуватися від її імені порукою.

Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом 1 місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

1. Контроль за витратами аліментів
2. Аліменти на утримання дитини